14 правозахисних організацій закликали ЄС публічно засудити дедалі більші обмеження свободи преси в Греції

Джерело: Детектор медіа
Вони переконані, що нещодавно опублікований звіт Єврокомісії про верховенство права за 2024 рік вводить читачів в оману щодо його стану в Греції в той час, коли медіа та громадянський простір зазнають залякувань та нападів.

«Репортери без кордонів» (RSF) і ще 13 правозахисних та медіаорганізацій опублікували спільну заяву, в якій закликали виконавчу владу ЄС публічно засудити дедалі більші обмеження свободи преси в Греції. Про це повідомили на сайті RSF.

На їхню думку, нещодавно опублікований звіт Єврокомісії про верховенство права за 2024 рік вводить читачів в оману щодо його стану в Греції в той час, коли медіа та громадянський простір країни зазнають залякувань та нападів.

«У звіті Європейської комісії ігнорується різка розбіжність між даними грецького уряду та тривожними звітами, наданими до Європейської комісії організаціями громадянського суспільства та журналістами.Він непропорційно зосереджується на позитивних зрушеннях, не порівнюючи їх із ширшими системними проблемами та постійними порушеннями. Це викликає занепокоєння щодо готовності Комісії протистояти глибині кризи в країні-члені Європейського Союзу та підтримувати верховенство права та основні права в Греції», — заявили організації.

Греція незмінно посідає останнє місце серед країн Європейського Союзу у Всесвітньому індексі свободи преси «Репортерів без кордонів». У лютому 2024 року Європейський парламент прийняв резолюцію, в якій висловив «стурбованість щодо дуже серйозних загроз для демократії, верховенства права та основних прав» у Греції.

Натомість у звіті Комісії наголошується на деяких позитивних зрушеннях і законодавчих змінах, як-от декриміналізація простого наклепу, утім, в ньому неадекватно відображені хронічні недоліки впровадження минулих реформ і глибоко вкорінені системні проблеми, які підривають свободу медіа. Так, журналісти стикаються із залякуваннями та переслідуваннями. Зокрема, проти них застосовують комерційне шпигунське програмне забезпечення, неправомірні судові дії та скоординовані наклепницькі кампанії в інтернеті.

Ситуація лише ускладнюється рішенням прокурора Верховного суду, яке цього тижня знімає з усіх державних установ Греції чи будь-яких посадових осіб відповідальність за використання шпигунської програми Predator проти десятків діячів, зокрема, журналістів. Окрім цього, атмосферу безкарності за злочини проти журналістів у Греції ще більше зміцнює виправдання цього тижня підозрюваних у вбивстві журналіста Йоргоса Караіваза у 2021 році, йдеться у заяві 14 організацій.

«Європейська комісія повинна зайняти більш тверду позицію щодо дотримання своїх зобов’язань щодо фундаментальних прав і демократичних цінностей у державах-членах, включаючи публічне засудження конкретних випадків обмеження свободи преси, репресій громадянського суспільства або порушення верховенства права. Народ Греції заслуговує на вільну пресу, активне громадянське суспільство та уряд, який поважає верховенство права», — переконані організації.

Спільну заяву підписали Committee to Protect Journalists (CPJ), European Federation of Journalists (EFJ), Free Press Unlimited (FPU), Greek Council for Refugees (GCR), Hellenic League for Human Rights (HLHR), HIAS Greece, Human Rights Watch, Inside Story, Osservatorio Balcani e Caucaso Transeuropa (OBCT), Refugee Support Aegean (RSA), Reporters Without Borders (RSF), Solomon, Transparency International EU та Vouliwatch.

Нагадаємо, 19 липня «Репортери без кордонів» (RSF) і ще 25 організацій у спільному листі закликали президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн зробити свободу медіа, захист журналістів і доступ громадян ЄС до журналістики суспільного інтересу основними політичними пріоритетами. Медіаорганізації вважають, що першим кроком буде призначення віце-президента, який опікуватиметься питаннями свободи медіа, захисту журналістів і доступу громадян ЄС до журналістики суспільного інтересу.

Сама президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у своїй промові в Європейському парламенті перед голосуванням за її переобрання на посаді пообіцяла боротися із кіберзалякуванням в мережі та протидіяти розвитку дизайну соціальних мереж, що сприяє розвитку залежності від них. Законодавство з регулювання соцмереж стане одним із пріоритетів діяльності Європарламенту у новій каденції.