Полякова для ворожої пропаганди: як цитату використали для розпалювання паніки навколо мобілізації.
Російська пропаганда використовує скандальні висловлювання Олі Полякової для розпалювання антимобілізаційних настроїв
Пропагандистські російські ресурси активно експлуатують резонансні заяви відомої української співачки Олі Полякової, зроблені в інтерв’ю блогерці Раміні Есхакзай. Ці висловлювання, вирвані з контексту, стали основою для поширення дезінформації та посилення наративів, спрямованих на дискредитацію України та української влади.
Маніпуляції з цитатами для підриву довіри
11-12 серпня численні проросійські Telegram-канали розповсюдили цитати Олі Полякової, в яких вона висловлювала своє незадоволення ситуацією в Україні, називаючи її «більше не вільною країною», порівнюючи з «концтабором» та згадуючи «повернення до совка». Ці заяви, які були висловлені в емоційному ключі, були представлені як незаперечний доказ втрати українцями громадянських прав. Дезінформатори стверджували, нібито влада намагається змусити замовкнути співачку та інших публічних осіб, які поділяють її думку.
Така кампанія мала значний охоплення: за приблизно 31 годину ці маніпулятивні публікації з’явилися щонайменше на 11 ресурсах, загалом у 13 матеріалах, і зібрали понад 765 тисяч переглядів.
Вирвані з контексту фрази як зброя дезінформації
Фактчекерка проєкту StopFake та викладачка Могилянської школи журналістики Олена Чуранова наголошує, що слова Олі Полякової були навмисно вирвані з контексту інтерв’ю. Замість того, щоб подати повне висловлювання та його нюанси, російська пропаганда цілеспрямовано виділила окремі фрази, зокрема про «концтабір», та представила їх як прямий опис процесу мобілізації в Україні.
«Ці слова щодо критики і щодо того, що саме Україна є концтабором, звісно, резонують. Вони були масштабно поширені в соцмережах, були сказані емоційно. Плюс сама цитата Полякової була вирізана з інтерв’ю, тому що слова про «концтабір» почали подаватися як нібито опис конкретно ситуації з мобілізацією. А мобілізація — це одна з основних тем, з якою активно працює Росія», — пояснює Чуранова.
Відповідальність журналістів у боротьбі з дезінформацією
Олена Чуранова закликає журналістів дотримуватися професійної етики та чітко розрізняти факти від особистих думок. Вона наголошує, що заголовки на кшталт «Полякова сказала, що Україна — це концтабір» мають обов’язково супроводжуватися уточненням, що це саме думка артистки, і, що найважливіше, поясненням, що це твердження не відповідає дійсності.
«Ми ж не будемо просто цитувати людину, яка вірить, що Земля пласка, і подавати це як факт. Так само не можна подавати як факт твердження, що вакцинація викликає аутизм. Журналісти мають боротися за факти», — підкреслює вона.
Крім того, фактчекерка зазначає, що медіа повинні зважати на минуле публічних осіб, їхні зв’язки з Росією, зокрема, як вони діяли після 2014 року. Така інформація, подана з належною перевіркою, дозволяє аудиторії робити обґрунтовані висновки щодо об’єктивності їхніх висловлювань.
Контекст інтерв’ю та участь у нацвідборі на Євробачення
Інтерв’ю Олі Полякової Раміні Есхакзай, яке вийшло 10 серпня, дійсно викликало значний суспільний резонанс через низку неоднозначних висловлювань співачки. Окрім теми мобілізації, артистка також висловлювалася про культуру скасування, свавілля ТЦК та національний відбір на Євробачення.
Нагадаємо, 16 жовтня 2025 року Оля Полякова заявила про намір взяти участь у національному відборі на «Євробачення-2026» та звернулася до Суспільного з пропозицією оновити правила. Ймовірно, йшлося про заборону участі для артистів, які виступали в Росії після 2014 року. Остання поява Полякової на російській сцені як ведучої премії «RU.TV» відбулася 23 травня 2015 року.
Суспільне мовлення відповіло на звернення співачки, підтвердивши позицію, що представлення України на пісенному конкурсі артистами, які виступали в Росії після 2014 року, є неприпустимим. Мовник також зазначив, що правила національного відбору не можуть бути змінені після його початку, і вони базуються на багаторічному досвіді проведення конкурсу.
