«Можемо повертати своє»: Яніна Алєєва повернула родині маєток у Лохвиці, втрачений 100 років тому.

З минулого – у майбутнє: Киянка відновила родинний маєток на Полтавщині

Киянка Яніна Алєєва стала власницею двох історичних будівель у Лохвиці, які понад століття тому належали її прадіду. Цей акт повернення власності – не просто відновлення справедливості, а й крок до створення нового культурного центру.

Історичний екскурс та сімейна драма

Маєток, що належав родині Яніни Алєєвої, розташований на околиці Лохвиці. Він складається з садиби, збудованої у 1905 році, та старовинної комори. У 1929 році, з приходом радянської влади, маєток був конфіскований. Прадіда Яніни, Василя Горошка, було заслано до Казахстану, звідки він не повернувся.

“Моя бабуся, донька родини, яка тут жила, пережила надзвичайно важке життя”, – розповідає Яніна Алєєва. “Її батька репресували, вислали, вона пережила Голодомор. Наслідки цієї травми – відчуття себе донькою “ворога народу”, втрата соціального статусу. Цей маєток став символом усіх цих трагічних подій”.

Прадідові Яніни, Василю Горошку, належала заможна родина, яка займалася землеробством та бджільництвом. Його репресували за “класову відмінність” та підтримку Української автокефальної церкви.

У 1991 році, після ухвалення закону про реабілітацію репресованих, родич Яніни намагався повернути родинне майно. Місцева комісія спочатку погодилася, але згодом відмовила, посилаючись на те, що будинок перебуває у користуванні. Як компенсацію було запропоновано символічну суму – 80 карбованців.

Шлях до повернення власності

Будівлі, які колись належали родині, роками залишалися невикористовуваними. Яніна Алєєва роками намагалася з’ясувати їхню юридичну приналежність. Ситуація була ускладнена тим, що багато подібної нерухомості в Україні, яка колись належала колгоспам, не мала належно оформлених документів.

“Міська рада не мала чіткої інформації про власника”, – пояснює Яніна. “Через місцевих мешканців вдалося знайти організацію, яка неофіційно користувалася цими будівлями. Після переговорів з керівництвом, я звернулася до Лохвицької міської ради з проханням визнати будівлі безхазяйними”.

Справа дійшла до суду, який передав будівлі на баланс Лохвицької міської ради, таким чином, вони стали комунальною власністю. Звідти маєток був виставлений на продаж через електронний майданчик “Prozorro Продажі”. Аукціон проходив за методом голландського аукціону, де початкова вартість лоту, близько 136 тисяч гривень, була поступово знижена до приблизно 70 тисяч.

“У мене не було іншого виходу, крім як оголосити збір коштів”, – зізнається Яніна. “Я звернулася до людей, пояснивши, що це унікальна історія, і ми можемо стати першими, хто відновить родинну власність”.

Плани на майбутнє

Нині комора збереглася краще, тоді як садиба перебуває у наближеному до аварійного стану. “Першочергово потрібно ремонтувати дах та перекриття”, – зазначає Яніна. “Далі – вікна, двері. Щоб зробити приміщення функціональним, за моїми оцінками, знадобиться близько 1,5 мільйона гривень, враховуючи відсутність комунікацій”.

Яніна Алєєва планує залучати фінансування через гранти, передавши будівлі на баланс громадської організації. Її мета – створити культурно-туристичний центр, який служитиме громаді. “Я бачу тут простір для соціального підприємництва, реабілітації ветеранів, розвитку позашкільної діяльності”, – ділиться Яніна. “Мені хотілося б показати нашу інтелігентську природу та український високий побут. Це для мене своєрідний маніфест про те, що ми можемо повертати своє”.