У Гадячі затор на Пслі розростається
Днями ми побували біля так званого «тимчасового» мосту, що збудований через річку Псел у Гадячі. Картина, яку ми там пробачили, відверто вразила – під мостом, на утвореному ще навесні заторі зі сміття, колод та хмизу, вже встигла прорости ціла екосистема, яка являє собою невеликий острівець, порослий зеленню.
Про цей затор, ми згадували ще на початку березня, оскільки він не лише перешкоджав протіканню води у річці, але й створював загрозу пошкодження опор мосту. Після публікації, чекали реакції від місцевої влади, але безрезультатно. Що ж, почнемо з початку.
Історичні факти
Тимчасовий міст збудували у 2008 році, за 250 м від старого. Розрахований він був на два роки, адже за цей час планували полагодити основний міст.
Місце для тимчасової споруди вибирали там, де вужча річка. Коли ж пустили транспорт, водіям доводилося робити два різкі повороти. Тоді, за літо, вісім вантажівок перекинулися біля мосту. Щоб уникнути нових ДТП, у 2009-му Державтоінспекція поновила рух старим мостом. Після цього у місто почали заїжджати новим мостом, а виїжджати старим. І так тривало 10 років, допоки у 2019 році не розпочалось масштабне будівництво основного мосту, що завершилось у грудні 2020-го і вартість його склала 110 млн грн.
Вже четвертий рік поспіль водії користуються новим мостом, а тимчасова споруда продовжує стояти, хоча термін експлуатації закінчився понад 14 років тому. За останні роки стан мосту помітно погіршився, місцями видніються великі дірки, на асфальті є тріщини. І тепер до всього, додалася загроза руйнації опор через затор, на який місцева влада уперто не реагує.
Проблем стає більше
Але руйнація споруди може стати не єдиною проблемою. Зовсім поруч розташований міський пляж, а до відкриття купального сезону залишилось кілька тижнів, тому нас цікавить інше питання: чи несе загрозу відпочивальникам сміття у заторі?
Експерти в області екології зазначають, що всі відходи, які потрапляють до річки, можуть розкладатися. Якщо це органічні речовини, вони викликають евтрофікацію водойми (тобто збагачення водойм біогенними елементами, що супроводжується знищенням продуктивності водойми), цвітіння, загибель риби, зменшення кисню. А, якщо це пластик – період напіврозпаду викликає появу мікропластику. А це вже більш глобальна проблема, оскільки маленькі часточки пластику можуть вбирати в себе та вивільняти токсичні хімічні речовини або ж збудники захворювань.
Також розкладений пластик виділяє велику кількість органічних сполук, які стимулюють ріст мікробів. Мікробні спільноти, що ростуть на пластикових відходах у річках, можуть містити потенційно патогенні мікроби, про що йдеться також в дослідженні, опублікованому в журналі Microbiome.
Тож дане скупчення сміття у Пслі може нести ще й екологічну загрозу.
Що кажуть у міськраді
Ще на 45 черговій сесії міської ради, що відбулася у кінці минулого року, в бюджеті громади на 2024 рік, був пункт «заходи з організації рятування на водах», на який виділили 75 тис. 558 грн. Ми припустили, що це кошти за послуги з розчищення акваторії річки у межах міського пляжу.
А вже 7 травня, міська рада відзвітувала про розпочату підготовку до нового купального сезону. Працівники комунальної установи «Рятувально-водолазна служба» Полтавської обласної ради обстежили річку Псел у межах міського пляжу, щоб очистити дно від сміття. Водолази дістали з водойми гілля, цеглини, пляшки. «Акваторію річки в межах міського пляжу обстежено, тож любителі водного відпочинку можуть почувати себе комфортно, а головне – безпечно» – йшлося у повідомленні.
Та про затор зі сміття, який за кілька десятків метрів, чомусь забули. Тож про «безпеку» говорити мабуть не варто.
Хоча міст, ймовірно, перебуває на балансі Державного агентства автомобільних доріг, так чи інакше, він розташований на території громади і місцева влада має реагувати на подібні проблеми. Тож ми запитали у міського голови Володимира Нестеренка, чи збираються взагалі якось вирішувати ситуацію із затором.
«Взагалі то міст не у нашій власності і громада не має відношення до цього, та ми й не можемо там по суті проводити роботи, оскільки можна пошкодити конструкції, це мають робити спеціалісти».
Тоді ми звернулися до Олександра Проскури, директора філії «Гадяцький райавтодор» дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Раніше працівники даного підприємства приймали участь у ліквідації подібних проблем. Але посадовець теж «відхрестився», зазначивши, що міст не на їхньому балансі, а також додав, що раніше цим і рятувальники займались.
Тож ми звернулись до начальника 6 ДПРЧ Володимира Боровика. Він розповів, що це не єдина проблема на Гадяччині, подібний затор повністю перекрив річку у Лисівці. Та й взагалі, на Пслі багато де утворились затори, але без розпорядження ГУ ДСНС у Полтавській області, наші рятувальники не можуть своїми силами ліквідувати їх.
«Я подавав у минулому році звернення щодо лікві- дації затору на Пслі на відповідальне агентство, тоді затор прибрали. Плануємо подати звернення й тепер. Якщо ж ніякої реакції не буде, можливо вище керів- ництво ДСНС дасть нам дозвіл і спільно з комуналь- ними службами ми розчистимо затори» – зазначив Володимир Боровик.
Не єдині, хто зіткнувся з проблемою
Ідентична ситуація склалась на Пслі, але біля села Манжелія, що на Кременчуччині. У середині квітня цього року, Суспільне повідомляло, що більше місяця там не можуть ліквідувати сміттєвий затор із гілля та чагарників, який утворився під мостом. Там теж вже утворився острів із сміття та гілля, й намило піску. Після того, як староста села звернувся до Глобинської міськради, частину сміття розчистили спільними зусиллями місцевих рятувальників, фермерів та жителів за допомогою комунальної техніки, та для повної ліквідації необхідна спеціальна техніка. Тому громада звернулась до Кременчуцької РВА. Після цього була зібрана позачергова комісія техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, куди запросили керівництво Глобинської міської ради, ДСНС. Стало відомо, що цей міст перебуває на балансі Агентства місцевих доріг. Річка – не Глобинської міської ради. Але вони готові були зробити все, щоб цей затор ліквідувати. У подальшому звернулися до Агентства місцевих доріг, до водного господарства стосовно допомоги у розчистці, розповів заступник начальника Кременчуцької РВА Артем Даценко. Фахівці Агентства місцевих доріг та підрозділу водних ресурсів обстежать місце забруднення, складуть акт та визначать суму, необхідну для ліквідації затору, однак, профінансувати роботи не зможуть, ні з державного, ні з обласного бюджету.
Отже, як на Кременчуччині, так й у нас, дане питання поки що залишається відкритим. Ще й склалося враження, що у Гадячі взагалі намагаються не зв’язуватись з проблемою, оскільки «міст не на балансі», річка також, тому й «не наша проблема».
Тож залишається декілька варіантів подальшого розвитку подій.
Перший: усі ці затори будуть збільшуватися, доки не набудуть катастрофічних масштабів.
Другий: спільними зусиллями небайдужих громадян, комунальників та рятувальників все ж таки вдасться ліквідувати затор на Пслі, оскільки, як не крути – проблема НАША.
Анжела Замотаєва
