“Середня зарплата зросла”. Але не у всіх…
Справжню хвилю обурення та гніву викликало в українців повідомлення Державної служби статистики про те, що розмір середньої заробітної плати у першому кварталі 2024 року збільшився на 22,5% проти аналогічного періоду минулого року й становить 18 903 гривні.
Ви будете здивовані, але згідно Звіту про фінансову стабільність НБУ, доходи населення в Україні досить швидко зростають завдяки зниженню безробіття та посиленню конкуренції роботодавців за
працівників, також на це впливає збільшення виплат у бюджетних установах і грошового забезпечення військовослужбовців.
Лідирує за рівнем зарплат Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У середньому її працівники отримують 89,7 тисяч гривень. На другому місці Антимонопольний комітет — 88,3 тисяч гривень.
У Секретаріаті Національної тристоронньої соціально-економічної ради платять 72,4 тисяч гривень. Високий рівень заробітних плат мають працівники сектору інформації та телекомунікацій — 49 473 гривні, що на
35,6% більше, ніж рік тому. Працівники сфери фінансів та страхової діяльності в середньому отримують— 39 116 гривень: це +18,2. За ними йдуть працівники авіаційного транспорту із середньою зарплатою 34 699 гривень (за рік їхні зарплати зросли на 30%). В невиробничому сегменті економіки найвища середня
оплата праці у галузі професійної, наукової та технічної діяльності – 26,3 тис. грн (26,2%). Трохи нижча зарплата в середньому у представників державного
управління, оборони і соціального страхування – 23376 грн (+22,5%). Низька оплата праці в будівництві, поштовій і кур’єрській діяльності – 14,5 (+44%) та
13,7 тис. грн (+30,7%) відповідно. Найменша середня зарплата в невиробничій сфері у співробітників музеїв, бібліотек та інших закладів культури – в середньому 11
тис. (+15,1%) та освітян — 12 649 грн (+14,4%).
«Навіщо обманювати людей? Зізнавайтесь – невже у пересічного українця зарплата дійсно 18 тисяч? Це, звісно, добре, але може озвучимо реальні зарплати?
Наприклад, мій батько працює інженером теплоенерго у сусідньому місті, отримує 8 тисяч гривень, а мама вихователь дитсадка має зарплатню 6 тисяч. Я працюю
медсестрою, отримую близько 10 тисяч, а моя подруга учителем – 12 тис. грн. Із усіх моїх родичів брат отримує найбільше, працює на залізниці в Полтаві – 15 тисяч гривень. Серед моїх знайомих немає таких, хто б отримував 18 тисяч і більше…» – такий коментар написала нам у соцмережі Катерина Бойко.
Дивувались розміру середньої зарплати і інші користувачі соцмереж, адже більшість із них також отримують набагато менше . Бо середня зарплата, це, як справедливо зазначив у коментарях Анатолій Мельник: «Хтось їсть капусту, хтось стейки з м’яса, а
в середньому всі їдять голубці!» А все тому, що разом рахуються зарплати як працівників дитсадків, так і керівників комерційних та промислових підприємств, де номінальні зарплати топ-менеджерів сягають десятків, а то й сотень тисяч гривень. До того ж, номінальна середня зарплата – це так звана «грязна» зарплата – до оподаткування та утримання усіх інших відрахувань.
Саме такими даними оперує Державне управління статистики, на їх основі вираховує рівень доходів громадян та інші статистичні відомості.
Однак, не всі економісти поділяють такий метод підрахунку зарплат українців. Існує і інша методика, в основі якої лежить медіанна зарплата, яка значно нижче середньої – це дохід співробітника, який
перебуває рівно посередині зарплатного списку.
Саме медіанний показник найточніше описує, скільки реально отримує пересічний українець. Але дані по
медіанній заробітній платі українців Державна служба статистики чомусь приховує. Найгірше те, що проблема точного обрахунку середніх зарплат чи доходів громадян, це не тільки питання
«чесності» інформації. На цій статистиці, зазвичай, обраховуються соціальні програми, суми матеріальної допомоги, фінансові ресурси для виплати субсидій на
житлово-комунальні послуги та багато іншого. Саме через це страждають ті, хто дійсно отримує реальну зарплату, а не середню, яка постійно «зростає».
О.Кириченко
