Українсько-єврейську премію «Зустріч» здобув історик Юрій Скіра з книгою про «львівського Шиндлера»

Джерело: Детектор медіа
Дослідження розповідає про греко-католицьких монахів, які в роки Голокосту рятували євреїв на своїй взуттєвій фабриці в самому серці Львова.

Українсько-єврейська літературна премія «Зустріч» оголосила переможця 2024 року. Нагороду здобув львівський історик Юрій Скіра з книгою-дослідження «Солід. Взуттєва фабрика життя», повідомляється на сторінці Книжкового форуму.

Оголошення відбулося на пресконференції, яку транслювали на ютуб-каналі Ukrinform. 

Премію «Зустріч» присуджують щорічно за найкращий твір, що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства. Премію присуджують у двох категоріях: художня література та нонфікшн (історичні твори, біографії, мемуари, публіцистика, есеїстика). Цього року переможця оголосили у категорії нонфікшн.

Дослідження «Солід». Взуттєва фабрика життя» вийшло друком у львівському видавництві репортажної та документальної літератури «Човен» у 2023 році. Її автор —співробітник Інституту екуменічних студій Українського католицького університету, керівник проектів та програм Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ Юрій Скіра.

Книга розповідає про греко-католицького монаха, етнічного німця о. Йозефа Петерса, який в роки Голокосту, ризикуючи власним життям, із благословення митрополита Андрея Шептицького рятував родини львівських євреїв. Впродовж 1942–1944 років жінок, дітей і чоловіків переховували у будівлі взуттєвої фабрики «Солід» неподалік площі Ринок у Львові, якою опікувалися монахи-студити. Обшуки, доноси, хвороби та голод вони пережили із монахами й разом дочекалися закінчення окупації.  

«Ми втрьох абсолютно одноголосно зупинилися на книжці Юрія Скіри. Це історія, яку Україна має знати. Це група греко-католицьких священників, які посеред окупованого Львова рятують єврейські родини. Просто, фактологічно і в той же час якось по-людськи змальовується ця страшна атмосфера нацистської окупації, атмосфера натравлювання однієї нації на іншу. Такий вир ненависті між українцями, поляками та євреями… Потік чорноти, в якому раптом починає сяяти світло», — сказав голова журі Олександр Щерба.

Фіналістами премії стали також:

• Роман Михальчук, «Смерть і виживання під час Голокосту: терени сучасної Рівненщини» (Рівне: Видавництво «Волинські обереги», 2022);
• Петро Рихло, «Урвані струни прегучної ліри…»: Німецько-єврейські поети Буковини (Київ: «Дух і Літера», 2023);
• Євгенія Сенік, «Бо болить» (Брустури: «Дискурсус», 2023);
• Юлія Стахівська, «Соня і гра кольорів» (Київ: «Дух і Літера», 2022).

Переможець отримає грошову винагороду у розмірі 6000 євро, яка розподілиться між автором (4000 євро) та видавцем (2000 євро). Четверо фіналістів отримають винагороду по 250 євро кожен.

Переможця визначило журі, до якого увійшли експосол України в Австрії й публіцист Олександр Щерба; мистецтвознавиця, редакторка часопису «Критика» Юлія Бентя і професор політології в Університеті Ратґерса в Ньюарку Олександр Мотиль. 

Премію «Зустріч» заснувала фундація «Українсько-єврейська зустріч» за підтримки ГО «Форум видавців». 

Вперше премію присудили 2020 року в категорії художньої літератури Василеві Махну за роман «Вічний календар». У 2021 перемогу здобув твір «Антиімперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичності» Йоханана Петровського-Штерна. У 2022 році премію не присуджували у зв’язку з російсько-українською війною. 2023 року лавреаткою стала Софія Андрухович із романом «Амадока».