Законопроєкт про заборону РПЦ розглянуть на першому пленарному засіданні в серпні

Джерело: Детектор медіа
За словами голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, депутати партії «Слуга народу» готові дати в другому читанні до 150 голосів за законопроєкт.

Законопроєкт №8371 про заборону діяльності Російської православної церкви в Україні розглянуть на першому ж пленарному засіданні Верховної Ради в серпні. Про це сказав голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв в інтерв’ю для «РБК-Україна».

«Після цієї акції протесту (23 липня, — Ред.) погоджувальна рада прийняла протокольне рішення, що наступне пленарне засідання почнеться із розгляду цього законопроєкту. Це означає, що ми в кроці від перемоги. Якщо парламент провалить це голосування, то суспільство має поіменно запитати з кожного, хто його провалить», — зазначив нардеп.

За його словами, партія «Слуга народу» готова дати в другому читанні до 150 голосів за законопроєкт про релігійні організації.

«У нас є 130 підписів, від наших депутатів, ми знаємо, що є депутати, які не поставили підписи, але голосувати будуть точно — тому ми порахували, що зі “Слуги народу” проголосує 150 людей точно. Це багато, і цього достатньо, щоб законопроект пройшов в залі, разом з голосами інших фракцій і груп. Бо деякі депутати, які на першому читанні ще вагалися, не проголосували, вже навіть підписи поставили, а хтось публічно запевнив, що підтримає законопроект у другому читанні. Як би важко не було, але 240, а то й більше голосів, точно є», — запевнив Потураєв.

Водночас нардеп розповів, що у фракції є група противників законопроєкту, які мають різні мотиви, зокрема корупційні: «Компетентні органи це знають, тому я порадив би тим, хто намагається і корупційні мотиви включити, бути обережними, бо дограються до великих неприємностей».

Микита Потураєв також зауважив, що згідно з соціологічними дослідженнями, менш ніж десять відсотків опитаних асоціюють себе з Московським патріархатом, тому коли парламент відмовляється розглядати законопроєкт, це означає, що він «драматично перестав відображати суспільні настрої».

Нагадаємо, нещодавно Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики заявив про проведення дискредитаційної кампанії проти ухвалення в цілому законопроєкту №8371 про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, афілійованих з Російською православною церквою (РПЦ). 

23 липня низка народних депутатів заблокувала трибуну Верховної Ради через відмову погоджувальної ради внести на розгляд парламенту законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Росією. За словами депутата Олексія Гончаренка, на погоджувальній раді фракція «Слуга народу» «разом із залишками ОПЗЖ» проголосували проти внесення законопроєкту про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Росією, до порядку денного засідання парламенту.

19 жовтня 2023 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт закону № 8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій», який Кабінет Міністрів подав до парламенту ще в січні 2023 року. Він передбачає заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр яких розташований у державі, що здійснює збройну агресію проти України.

У березні 2024-го Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити цей законопроєкт у другому читанні та в цілому. 

У листопаді 2023-го низка нардепів від «Слуги народу» і колишньої «ОПЗЖ» збирали підписи до спікера Руслана Стефанчука із закликом відправити затверджений у першому читанні законопроєкт «про заборону УПЦ МП» до Венеційської комісії, щоб зірвати його подальше просування. Головний акцент у зверненні робився на нібито порушенні прав людини і переслідуванні громадян за релігійною ознакою.

Раніше Служба безпеки України ініціювала законопроєкт про розширення переліку підстав для заборони релігійних організацій. Зокрема, СБУ запропонувала припиняти діяльність релігійних організацій, уповноважені особи яких засуджені за злочини проти національної безпеки України, пропаганду війни й участь у ній на боці агресора, порушення рівноправності громадян, участь у терористичних актах тощо. 

Ілюстрація: «Главком»