Світло зникло: Чому Україна живе без електрики та коли це закінчиться (навіть влітку)

В Україні відновлено графіки відключень електроенергії через аномальну спеку: експерти пояснюють причини та прогнозують подальший розвиток подій

Україну охопила хвиля спеки, яка призвела до відновлення графіків відключення електроенергії у низці регіонів. Зокрема, 30 червня та 1 липня на Полтавщині споживачів обмежували в отриманні світла з 18:00 до 22:00. “Укренерго” пояснює сплеск споживання масовим використанням кондиціонерів, що призвело до збільшення навантаження на енергосистему щонайменше на чверть.

Міністерство енергетики України терміново переглядає роботу генерації. Серед запланованих заходів: прискорення повернення до роботи 300 МВт теплової генерації, збільшення виробництва електроенергії на газових станціях та когенераційних установках, активніше використання систем накопичення енергії (що додасть близько 300 МВт потужності), а також нарощування імпорту електроенергії з ЄС. Окремо переглядаються графіки ремонтів на АЕС, щоб в години пікового споживання працювало більше блоків.

Наслідки вієнних дій та літнє навантаження: українська енергосистема на порозі випробувань

Енергосистема України входить у літо 2026 року після складного осінньо-зимового періоду, несучи на собі відбиток пошкоджень генеруючих потужностей та мережевої інфраструктури внаслідок російських атак. За даними Міністерства фінансів, з жовтня 2025 року пошкоджено понад 9 ГВт генеруючих потужностей. Уряд ставить амбітну мету – відновити 6 ГВт потужностей до початку опалювального сезону та запустити 1,5 ГВт розподіленої генерації до кінця року. Це дає надію на поступове покращення ситуації протягом літа, адже саме цей період є критичним для проведення ремонтів та накопичення ресурсів.

Однак, відновлення та захист теплоелектроцентралей (ТЕЦ) залишається відкритим питанням. Ці об’єкти не тільки забезпечують критичну генерацію взимку, але й відіграють важливу роль у балансуванні системи влітку, особливо під час планових ремонтів на АЕС.

Проходження літнього періоду залежатиме від низки ключових факторів: успішності ремонтних кампаній, можливостей імпорту електроенергії, введення в експлуатацію нових потужностей та, на жаль, ризиків нових атак. Гнучкість енергосистеми також під питанням. Найбільших втрат зазнала саме теплова генерація та ТЕЦ, які традиційно забезпечують балансування системи та покриття пікових навантажень, здані швидко надавати додаткову потужність.

Сезонно нижча водність, наслідки руйнування Каховської ГЕС, пошкодження об’єктів гідрогенерації та загальне зменшення маневрових потужностей обмежують роботу української гідрогенерації. Сонячна генерація, хоч і зростає, не здатна повністю компенсувати вечірній дефіцит. Розподілена газова генерація також збільшується, але поки що лише частково перекриває втрати маневрових потужностей.

Дефіцит у мережі: спека як каталізатор проблем

Повернення відключень світла влітку, за словами Володимира Омельченка, директора енергетичних та інфраструктурних програм «Центру Разумкова», було цілком прогнозованим. Висока температура повітря може призводити до дефіциту потужності до 2 ГВт. Проте, Геннадій Рябцев, директор спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі «Психея», наголошує, що спека – не єдина причина.

Ключова проблема криється в тому, що значна частина генеруючих об’єктів України перебуває на ремонті, що робить баланс між виробництвом та споживанням електроенергії вкрай хиткою. Вдень, завдяки сонячним електростанціям, потреби вдається покривати, уникаючи відключень. Але ввечері, коли їх ефективність падає, системі потрібна допомога з-за кордону. Ситуація ускладнюється тим, що через спеку зростає споживання і в сусідніх країнах, обмежуючи можливості для імпорту.

“Укренерго” зазначає, що пік споживання припадає на вечір, коли сонце заходить, а люди масово вмикають техніку. Пошкоджені теплові та гідроелектростанції не можуть самостійно покрити цей зростаючий дефіцит. Тому компанія закликає переносити використання потужних приладів на денні або нічні години. Однак, експерти констатують, що ці заклики не завжди знаходять відгук, і українці продовжують масово вмикати кондиціонери ввечері, не дотримуючись лімітів.

Високовольтні лінії та трансформаторне обладнання, особливо вразливі під час спеки, можуть перевантажуватися, спричиняючи аварійні відключення. Експерти прогнозують, що в найспекотніші дні можливі погодинні відключення тривалістю від двох до чотирьох годин. Такий сценарій не означає повернення до щоденних графіків, а стосується виключно днів з піковим споживанням. Ситуація може погіршитися у разі нових російських атак, тоді тривалість відключень може зрости.

Незважаючи на це, масових стабілізаційних графіків для всієї України поки що не планується. Обмеження матимуть локальний характер і виникатимуть лише в окремих регіонах з надмірним споживанням. Ремонтні роботи, необхідні заради зношеного обладнання, відбувалися б і без екстремальної спеки, але висока температура значно підвищує ризики відмов техніки.

Економічний експерт Сергій Дяченко пояснює, що проблеми з електроенергією виникли, зокрема, через сезонні ремонти на атомних станціях. Обмежені можливості імпорту, пов’язані з пропускною здатністю мереж, також не дозволяють повністю покрити дефіцит. Він зазначає, що повне забезпечення виключно за рахунок імпорту неможливе, особливо коли в Європі теж спекотно, а високовольтна лінія до Польщі перебуває на ремонті.

Юрій Корольчук, економічний експерт у галузі енергетики, додає, що Україна змушена розраховувати переважно на власні сили. Після завершення розбирання завалів на пошкоджених ТЕС та початку робіт на початку червня, накладання всіх факторів призводить до дефіциту, який не може бути покритий за рахунок Європи. Тому відключення на кілька годин на день є очікуваним сценарієм.

Ризики аварій залишаються високими, особливо для прифронтових регіонів. Збитки можуть сягнути тисяч мегаватів у разі відключення блоків на ТЕС чи АЕС. Особливо вразливими можуть бути райони, що живляться від атомних електростанцій, зокрема західні райони Києва, центр та частина західної України, оскільки ремонтні роботи на АЕС триватимуть до початку наступного опалювального сезону. Народний депутат Сергій Нагорняк зазначає, що найбільш енергодефіцитними залишаються регіони Лівобережжя України, де після втрати Запорізької АЕС виникає значний дефіцит.

Як допомогти енергосистемі: прості кроки кожного українця

Міненерго акцентує на тому, що найскладніший період для енергосистеми – ранкові (7:00-10:00) та вечірні (16:00-23:00) пікові години. Саме тоді більшість українців одночасно користуються електроприладами. Спільна робота кондиціонерів, холодильників, побутових насосів створює додаткове навантаження до 2 ГВт. Планові ремонти, наслідки російських ударів по ТЕС, ГЕС та мережах, а також залежність виробництва від погодних умов (для сонячних та вітрових станцій) лише погіршують ситуацію.

Поради для ощадливого користування електроенергією:

• Раціональне споживання: особливу увагу слід приділяти економії електроенергії в години пікового навантаження.
• Перенесення використання потужної техніки: пральні машини, посудомийні машини, бойлери та інші енергомісткі прилади краще вмикати вдень або вночі, коли споживання нижче.
• Правильне користування кондиціонером: оптимальна температура – 23-24 °C, що дозволить зменшити навантаження на мережу та зекономити кошти.
• Захист житла від спеки: щільні штори, ролети чи сонцезахисна плівка на вікнах допоможуть знизити температуру без зайвого використання кондиціонера.
• Вимикання техніки: комп’ютери, телевізори, зарядні пристрої слід повністю вимикати з розетки, а не залишати в режимі очікування.
• Підготовка їжі: за можливості, готувати їжу на кілька днів наперед у непікові години.
• Поступове ввімкнення потужних приладів: чайники, фени, праски слід вмикати поступово або по черзі.

За словами фахівців, якщо мільйони українців дотримуватимуться цих рекомендацій, це допоможе суттєво знизити навантаження на енергосистему та зменшити ймовірність вимушених відключень.

Варто зазначити, що ситуація в енергосистемі є динамічною. 2 липня жодних обмежень споживання в Україні не було. “Укренерго” повідомило, що цього вдалося досягти завдяки зниженню температури в сусідніх країнах та покращенню можливостей для імпорту електроенергії.