В одному із магазинів Гадяча незаконно списують додаткові кошти

Оплата банківською карткою або еквайринг – це один із найзручніших способів безготівкової оплати. Тому його використовують практично в усіх торгових точках, від кіосків до великих магазинів. Українці давно звикли сплачувати за товари та послуги картками.

У 2023 році найбільша кількість операцій за платіжними картками припала на розрахунки в торговельній мережі – майже 70% (близько 5 млрд. операцій). Загальна кількість платіжних карток, емітованих українськими банками, перевищила 115 млн шт., а це в середньому по 3 картки на кожного повнолітнього громадянина країни.

Майже у 95% торгівельних закладів Гадяча, можна розрахуватися карткою, але, як виявилось, не усі продавці є добросовісними – дехто намагається покрити власні витрати за рахунок покупців. Але все по порядку.

Як працює система

Щоб покупці мали змогу розрахуватися карткою, власник магазину встановлює POS-термінал – пристрій для проведення торговельних операцій. Гол його функція – провести безготівкову опла- ту. POS-термінал зчитує інформацію з банківської карти та передає її в банк через інтернет. Банк знімає кошти з покупця і переказує їх на рахунок продавця. Цей процес називається торговельний еквайринг. Усі ФОПи, які використовують РРО (касовий апарат), повинні приймати оплату карткою.
Пристрій надають в оренду і встановлюють банки (здебільшого безкоштовно). Натомість, ФОП має платити абонплату за користування та комісію за кожен платіж – 2% з кожної трансакції.

Списують додаткові кошти

Тепер повернемося до нашої проблеми. Нещодавно, до редакції почали надходити скарги від жителів району Заяр. В одному із продуктових магазинчиків, за адресою Полтавська, 132/б, після оплати картою за товар, з рахунку покупця списується більша сума, ніж зазначена на ціннику. Дехто з відвідувачів магазину запитав, у чому ж причина, на що продавець відповів, що це 2% від ціни за подальше зняття готівки, додавши, що «усі магазини беруть ці кошти з покупців, але враховують цей відсоток у вартість товару». Дивне пояснення.
Виходить, покупці, що розраховуються готівкою, сплачують суму зазначену на ціннику, а ті, хто сплачує карткою – мають витрачатись додатково? Виглядає більше ніж не справедливо.

Варто зазначити, під час формування роздрібної ціни на товар, враховується оптова ціна виробника, акцизний податок, ПДВ1, ПДВ2 та торговельна надбавка. А от подальші витрати ФОПа, пов’язані з обслуговуванням терміналу, чи «вивід» коштів з рахунку підприємця у готівку – покупця взагалі не стосуються.

Ми перевірили ситуацію в інших невеликих магазинах міста, де мали змогу розрахуватись картою – у всіх ціни на ціннику відповідали списаним коштам з рахунку покупця.

Також поспілкувались із деякими підприємцями, що утримують торгівельні точки у місті. Нам розповіли, що списуючи додаткові кошти з покупця, який розраховується безготівково, недобросовісні ФОПи намагаються перекласти на покупців оплату транзакційних витрат, яка до покупців по суті не відноситься – а це звичайне шахрайство. У вартість товару такі витрати теж не враховуються, адже тоді це вже обман клієнтів, що сплачують за товар готівкою.

Права споживачів

Також слід згадати 1 статтю 15 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до неї, споживач має право отримувати необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію. Така інформація повинна забезпечувати свідомий і компетентний вибір покупця і містити не лише дані про товар, а й ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.
Із частини 3 цієї ж статті дізнаємося про вимоги до цінника. Якщо продавець реалізує певний товар, він зобов’язаний зазначати ціну кожної одиниці або однієї категорії цієї продукції. Ці написи мають бути чіткими та зрозумілими. До речі, податки та неподаткові обов’язкові платежі, які споживач, відповідно до законодавства, сплачує під час придбання певної продукції, повинні бути внесеними до ціни.
А от частина 8 статті 18 цього Закону повідомляє, що нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача. Тобто, якщо на касі ціна на обраний товар виявляється іншою (як правило, більшою), ваші права як споживача порушені. Це адміністративне правопорушення, яке
тягне за собою накладення штрафу за надання недостовірної інформації про продукцію (стаття 156-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Що ж робити у разі виявлення
такого порушення?

Покупець може зібрати докази порушення своїх прав – зробити скрини й фото, або записати відео, що підтвердить факт, де він мусив перерахувати більше грошей, аніж коштує товар, а також обов’язково зберегти чек. Із доказами потрібно звернутися до Держспоживслужби чи навіть можна подати скаргу до суду.

І пам’ятайте, варто бути уважними. Якщо ви виявили будь-які порушення прав споживача – відстоюйте свою позицію, адже закон на вашій стороні.

Довідково:
1 січня 2024 року вступив у дію підпункт 2 пункту 1 Постанови No 894, який розширює коло суб’єктів господарювання, що в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги). Постановою передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги):
з 1 січня 2024 року – наявність POS-терміналів сталя обов’язковою у населених пунктах з чисельністю від 5 тисяч населення;
з 1 січня 2025 року – POS-термінали знадобляться у населених пунктах з населенням менш ніж 5 тисяч жителів.
Зверніть увагу, що запровадження обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.

Підготувала Анжела Замотаєва

Джерело