Бюджет 2027: Рада затвердила проєкт у першому читанні

Держава планує бюджет на 2027 рік: Парламент ухвалив проєкт у першому читанні

Верховна Рада зробила перший крок до формування бюджету на 2027 рік, ухваливши відповідний проєкт у першому читанні. Рішення підтримали 239 народних депутатів, що свідчить про консолідований підхід до цього важливого питання. Документ, поданий Кабінетом Міністрів, тепер потребує доопрацювання з урахуванням висновків парламенту, а друге читання заплановане на кінець листопада.

Ключові показники та пріоритети

Проєкт державного бюджету на 2027 рік передбачає значні обсяги фінансування. Очікувані доходи сягають 5,6 трильйона гривень, тоді як видатки плануються на рівні 7,3 трильйона гривень.

На обороноздатність держави та сектор безпеки буде спрямовано майже 4,9 трильйона гривень. Це становить 43,8% прогнозного ВВП, що на 517,9 мільярда гривень більше порівняно з показниками 2026 року. На соціальні виплати передбачено 540,3 мільярда гривень, що на 72,6 мільярда гривень перевищує план на попередній рік.

Запропоновані зміни та поправки

Процес підготовки бюджету супроводжувався активним опрацюванням поправок. Народні депутати подали понад 5,2 тисячі пропозицій, однак бюджетний комітет врахував лише 90 з них. Решта, за оцінкою комітету, вимагала б додаткового фінансування в обсязі 13,5 трильйона гривень, що є нереалістичним з огляду на поточні фінансові можливості держави.

Серед важливих рішень, прийнятих під час першого читання, слід відзначити заборону на виплату «Національного кешбеку» коштом програми підтримки розвитку виробництва (295 голосів «за») та заборону використання бюджетних коштів для цієї програми (284 голоси «за»). Крім того, депутати підтримали доручення уряду щодо підвищення заробітних плат військовим з 1 січня 2027 року.

Спектр підтриманих ініціатив

Парламентарі також висловили підтримку низці інших важливих ініціатив, які потребують подальшого опрацювання урядом:

Розглянути можливість збереження чинного розміру прожиткового мінімуму для забезпечення безкоштовного харчування в дитячих садках.
Вивчити можливість спрямування дивідендів від «Укрфінжитла» на реалізацію програм забезпечення українців житлом.
Надати фінансову підтримку аграріям, які були змушені релокуватися із зони бойових дій.
Збільшити обсяг державних гарантій для підприємств, що займаються виробництвом систем озброєння та протиповітряної оборони.
Забезпечити рівні умови виходу на пенсію для всіх категорій громадян.
Спрямувати залишки освітньої субвенції з 2026 року на нагальні потреби сфери освіти.
Залишити органам місцевого самоврядування реверсну дотацію та 64% податку на доходи фізичних осіб.
Підвищити заробітні плати працівникам національних бібліотек.
Опрацювати питання підвищення виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та забезпечення їх житлом.
Встановити оклад судового експерта на рівні щонайменше 10 прожиткових мінімумів.
Обмежити заробітні плати керівників та членів наглядових рад державних банків і підприємств.
Переглянути механізми субвенцій на розрахунки за природний газ.
Збільшити видатки на страхування воєнних ризиків для бізнесу, хоча конкретна сума поки не визначена.
Виключити доручення уряду щодо передачі академій наук до сфери управління профільних міністерств.

Бюджет на культуру та медіа: виклики та пропозиції

Особливу увагу під час обговорення бюджету приділили питанням фінансування культури та медіа. За попередніми даними, на ці сфери було закладено майже 17 мільярдів гривень. З них близько 4,8 мільярда гривень спрямовується на Державний комітет телебачення і радіомовлення, зокрема на фінансування Суспільного мовлення (приблизно 3,05 мільярда гривень), а також на телемарафон та державне іномовлення.

Наприкінці вересня 2026 року Кабмін подав до парламенту проєкт закону № 16000 «Про Державний бюджет України на 2027 рік». У контексті підтримки медіа, що постраждали від російських атак, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин виступав із закликом передбачити відповідні кошти. Його пропозиція щодо переспрямування 500 мільйонів гривень з фінансування телемарафону на створення нової бюджетної програми для відновлення пошкоджених медіа, на жаль, була відхилена бюджетним комітетом без обговорення 27 жовтня.

Ці події підкреслюють складність балансування між різними пріоритетами під час формування державного бюджету та необхідність подальшого діалогу між усіма зацікавленими сторонами для забезпечення сталого розвитку країни.