Київ звільняє пам’ятники: демонтаж захисних конструкцій.

Київ розкриває свої пам’ятники: демонтаж захисних конструкцій набирає обертів

Київ поступово позбавляється захисних споруд, якими на початку повномасштабного вторгнення були накриті численні пам’ятники. Цей процес, що отримав назву “розконсервація”, є необхідним кроком у зміні підходів до збереження культурної спадщини в умовах тривалої війни. Роботи вже розпочалися біля пам’ятника Лесі Українці на Печерську, а раніше були відкриті монументи княгині Ользі та Миколі Лисенку в Шевченківському районі.

Нові реалії війни та старі підходи до захисту

За словами Сергія Анжияка, директора Департаменту культури КМДА, рішення щодо захисту пам’ятників модульними конструкціями та мішками з піском було продиктоване необхідністю мінімізувати ризики від уламків та вибухових хвиль на початкових етапах російської агресії. Однак, за понад чотири роки війни, характер загроз суттєво змінився.

“На початку повномасштабного вторгнення захист пам’ятників модульними конструкціями та мішками з піском був необхідним рішенням. Це дозволило мінімізувати ризики пошкодження від уламків і вибухових хвиль тогочасних уражень. Утім за понад 4 роки війни змінився характер загроз, а разом із ним – і підходи до збереження пам’ятників”, – пояснює Анжияк.

Він зазначає, що сучасні російські ракети здатні руйнувати навіть залізобетонні конструкції, тому прості захисні споруди вже не забезпечують належного рівня безпеки. Більше того, у випадку потужного вибуху, ці конструкції самі можуть стати джерелом додаткових пошкоджень для монументів. Наразі не існує сертифікованих захисних споруд, які б гарантували ефективний захист від сучасних засобів ураження.

Волога, грибок та руйнівний вплив часу: наслідки тимчасових рішень

Крім зміни характеру загроз, перегляд політики щодо захисту пам’ятників зумовлений негативними наслідками тривалого перебування монументів під укриттями. Накопичення вологи всередині конструкцій, руйнування мішків з піском та відсутність належної вентиляції створюють сприятливі умови для розвитку грибків та біологічних уражень. Особливо вразливими до цього виявляються пам’ятники, виконані з мармуру та інших природних матеріалів.

“Сьогодні захист пам’ятника – це не лише його укриття. Це насамперед можливість постійно контролювати його технічний стан, своєчасно проводити профілактичні та реставраційні роботи. Саме такий підхід дає змогу максимально зберегти наші культурні надбання в умовах війни”, – наголошує Сергій Анжияк.

Після завершення робіт біля пам’ятника Лесі Українці, планується також розконсервувати монумент засновникам Києва у Наводницькому парку.

Нагадаємо, Росія систематично знищує пам’ятки на території України, зокрема й ті, що перебувають під захистом ЮНЕСКО. За даними на кінець червня 2026 року, через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1949 пам’яток культурної спадщини та 2576 об’єктів культурної інфраструктури.