Полтавські школи: перегляд відеоспостереження через загрозу переплат

Камери для шкіл: переплата чи законні операції?

Робоча група “Прозорість і підзвітність” при Полтавській ОВА поновила свою роботу після літньої перерви, зосередившись на перегляді закупівель систем відеонагляду для навчальних закладів Полтавської міської ради. Це питання вже викликало занепокоєння раніше, коли “Полтавщина” повідомляла про сумніви щодо репутації виробника та обґрунтованості цін.

Заступниця начальника Полтавської ОВА Ірина Салогуб висловила занепокоєння тим, що деякі школи придбали камери з нижчими технічними характеристиками (2-мегапіксельні) за ціною, яка не поступалася, а іноді й перевищувала вартість потужніших 4-мегапіксельних аналогів. “Якби йшлося про придбання за власні кошти, то, я думаю, за такою ціною, з такими технічними параметрами і такого виробника жоден би власник за власні кошти такі камери не купував”, – наголосила вона.

Аргументи сторін: експертизи та додаткові угоди

Представник міського департаменту освіти Олег Кривень намагався спростувати наявність значної переплати, спираючись на результати експертиз ринкової вартості. За його словами, середня ринкова ціна 2-мегапіксельних камер становить 3039 гривень, тоді як у школах вони були встановлені дешевше, наприклад, у школі №20 за 2660 гривень. Аналогічно, він стверджував, що ціни на 4-мегапіксельні камери були обґрунтовані: експертна ціна – 4005 гривень, а фактична у ліцеї №2 – 3506 гривень.

“Як я вже згадував на попередніх комісіях, у нас фактично кожен договір закривається додатковою угодою на зменшення ціни. Тому ми це контролюємо і немає перевищення вартості”, – запевнив Кривень.

Проте, юридичний аналіз, проведений представницею юридичного департаменту ОВА Наталією Бриднею, виявив певні невідповідності. За її даними, у 14 з 16 шкіл, де проводився аналіз, купували 2-мегапіксельні камери. Лише у 5 з них були внесені зміни до технічних параметрів через додаткові угоди. Водночас, щодо чотирьох шкіл (№2, 8, 9 та 20), на вебпорталі уповноваженого органу досі відображено придбання менш якісних камер за ціною, прирівняною до 4-мегапіксельних, оскільки зміни не були належним чином оприлюднені.

Ірина Салогуб розкритикувала практику укладання додаткових угод на зміну технічних характеристик вже після завершення робіт, підкресливши серйозні юридичні ризики для замовників. “Спочатку ви повинні привести у відповідність до законодавства умови договору, тобто щоб ціни складових камер відповідали середньоринковій, а потім за цим договором розпочати виконання. Я пояснюю чому: щоб не мати ризиків. Тому що якщо у вас немає укладеної додаткової угоди, а підрядник приступив до виконання, то можуть бути такі випадки, коли в подальшому він просто вам пред’явить претензію оплатити за тим фактом, що вони зробили, і у вас не буде ніяких можливостей навіть у суді виграти цю справу”, – пояснила вона.

До обговорення долучилися представники правоохоронних органів та Держаудитслужби. Правоохоронці повідомили, що зазначена закупівля вже є предметом кримінального провадження, розпочатого наприкінці серпня 2026 року, і досудове розслідування дасть остаточну оцінку діям посадовців. Керівник управління Північно-східного офісу Держаудитслужби Вадим Євтухов отримав рекомендацію провести контрольні обміри та перевірку після освоєння бюджетних коштів, аби остаточно підтвердити або спростувати факти встановлення заявленого обладнання.