Судові заборони Гальмують Оновлення Сектору Почесних Поховань на Затуринському Кладовищі.

Судові тяжби перешкоджають гідному вшануванню загиблих героїв

Родини полеглих захисників України, похованих на Затуринському кладовищі, стикаються з несподіваними перешкодами у впорядкуванні військового меморіалу. Причиною цьому стали судові заборони, ініційовані місцевим жителем села Затурине, які фактично паралізували будь-які роботи. Це не лише ускладнює процес облаштування території, де вже спочили Герої, але й ставить під сумнів можливість поховання нових полеглих поряд з їхніми побратимами.

За словами Богдани Середи, дружини загиблого військовослужбовця Андрія Середи, проблема полягає в затяжних судових процесах, які були розпочаті активістом Олегом Передерієм. Він стверджує, що будівництво та розширення сектора для почесних поховань порушує санітарно-захисні норми, які розмежовують кладовище та жилу зону села.

“На превеликий жаль, щодня відбуваються поховання, і потреба в місцях для них є надзвичайно високою. Наш сектор, десятий, залишився недобудованим через судову заборону. Ми не можемо привести територію до належного стану, попри наближення зими, дощів та морозів. Пан Передерій подав до суду, стверджуючи, що санітарні норми не дотримані, і хлопців ховають за їхньою межею. Ці постійні позови зупиняють як похоронні процесії, так і будівельні роботи. Ми навіть не завершили формування десятого сектора, що унеможливлює поховання воїнів поруч, так, як вони воювали – пліч-о-пліч”, – розповідає Богдана Середа.

Вона також відзначає, що місцеве сільське кладовище знаходиться на значно меншій відстані від житлових будинків, ніж військовий меморіал. “Ми не розуміємо, навіщо така реакція. Єдине, що нам повідомив пан Передерій на останній робочій групі, це те, що кладовище йому заважає, і що попередньо потрібно було думати про місце для поховань”, – додає вона.

Незважаючи на перешкоди, родини загиблих доклали значних зусиль для впорядкування сектора. Вже постелено новий асфальт, облаштовано дорогу, забезпечено охорону та освітлення, встановлено близько половини пам’ятників. Однак, через судову заборону, всі подальші будівельні роботи на десятому секторі зупинені. Поховання також тимчасово перенесли на одинадцятий сектор.

В Полтаві нині активно працює спеціально створена робоча група над розробкою архітектурної концепції військового меморіального комплексу на Затуринському кладовищі. Представники родин полеглих воїнів беруть участь у засіданнях, аби контролювати процес та доносити інформацію іншим сім’ям. Проте, натомість вони стикаються з звинуваченнями в розподілі бюджетних коштів та отриманні вигоди за мовчання.

Боротьба за гідність та пам’ять

“Я вважаю, що кожна людина, втративши близького, прагне, щоб він спочивав серед своїх, серед побратимів, і щоб місце його поховання виглядало гідно. Ми боремося саме за це – за гідність. Ми шукаємо шляхи для продовження будівництва, і наше головне прохання – не маніпулювати пам’яттю наших героїв задля своєчасного виконання робіт. Затягування через суди та зриви засідань робочих груп – це неприпустимо. Ми готові вислухати та прийняти думку інших, але хочемо, щоб почули і нас, усіх родини загиблих”, – наголошує дружина полеглого захисника.

Її слова підтримує Світлана Мар’єнко, мати загиблого у січні 2025 року Володимира Мар’єнка. “Я обрала саме цей меморіал, тому що тут поховані його побратими, ті, з ким він захищав нашу країну. Коли я обирала це місце, мені було дуже складно, але я вірила, що держава поважає своїх захисників і зробить усе для гідного вшанування їхньої пам’яті у встановлені терміни. Але все затягується. Мій син загинув, його дочка ще не народилася, а вже скоро їй виповниться рік. Колись вона прийде сюди. Що вона побачить? Я хочу, щоб все пришвидшилося, щоб ніхто не заважав. Хоча б не заважали”, – зі сльозами на очах говорить жінка.

Нагадаємо, ще у 2022 році було виділено сектор для почесних поховань на Затуринському кладовищі. Однак, коли постало питання про його розширення, мешканці Затуриного висловили протест, посилаючись на порушення санітарно-захисної зони. Олег Передерій, представник громадськості, звернувся до суду, і зрештою, Другий апеляційний адміністративний суд визнав рішення міської влади щодо розширення сектора протиправними, зобов’язавши шукати альтернативні земельні ділянки.