За два роки повномасштабної війни Росія скоїла 664 злочини проти медіа та журналістів

Джерело: Детектор медіа
За вересень — жовтень 2024 року ІМІ зафіксував 27 злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки вбивства, погроз, обстрілів журналістів та редакцій медіа, кібератаки, юридичний тиск.

За два роки і вісім місяців з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 664 злочини проти журналістів та медіа в Україні.

Такими є дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, що здійснює Інститут масової інформації.

За даними моніторингу, за вересень — жовтень 2024 року ІМІ зафіксував 27 злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки вбивства, погрози, обстріли журналістів та редакцій медіа, кібератаки, юридичний тиск.

У вересні внаслідок російської агресії загинули двоє медійників:

Станіслав Житницький — військовослужбовець, лінійний продюсер СТБ та Нового каналу;
Вікторія Рощина — загинула в російському ув’язненні. Про її смерть стало відомо 10 жовтня 2024 року. Згідно з листом міністерства оборони Росії, отриманим її родиною цього дня, Вікторія померла 19 вересня. Вона була в списках на обмін. Правоохоронці кваліфікували кримінальне провадження про зникнення Рощиної як воєнний злочин, поєднаний з умисним убивством.

За даними ІМІ, станом на 24 жовтня в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії загинув 91 медійник, 12 з них — під час виконання професійної журналістської діяльності.

З російського полону до України 18 жовтня в межах обміну повернувся військовослужбовець, журналіст і правозахисник Максим Буткевич. Він став другим українським журналістом, який був звільнений з російського полону у 2024 році.

Дві редакції медіа зазнали пошкоджень унаслідок російського обстрілу:

«Суспільне Дніпро» — було пошкоджено двері головного входу, вибито вікна на другому поверсі основної будівлі та в колишньому будинку радіо. Ніхто з працівників філії не постраждав. На момент обстрілу в приміщенні перебувала одна людина, вона встигла сховатися в безпечне місце.
«Голос Гуляйпілля» — газета, приміщення якої в Запоріжжі було пошкоджене під час атаки російською бомбою (КАБ), також постраждала компʼютерна техніка.
Контузію отримав кореспондент «Донбас Реалії» (проєкт «Радіо Свобода») Роман Пагулич, який разом з оператором Павлом Холодовим потрапив під російський обстріл на бахмутському напрямку на Донеччині. Вони фільмували роботу операторів FPV, коли російські військові вдарили ствольною артилерією по позиціях українських бійців. Роман Пагулич отримав контузію, уламки не зачепили Павла Холодова.
Журналіст видання «Ґвара Медіа» Денис Клименко потрапив на Харківщині під російський обстріл під час роботи з бригадою «Хартія» біля села Липці. Ніхто не постраждав.

Крім того, Федеральна служба безпеки РФ продовжила порушувати кримінальні справи щодо журналістів, які знімали сюжети в районі Суджі, вказавши причиною незаконний перетин кордону:

кореспондентів австралійського ABC News Флетчера Янга та Кетрін Дісс;
фрилансера з Румунії Мірчі Барбу, який співпрацює з румунським виданням HotNews;
журналістки французького телеканалу France 24 Кетрін Норріс Трент;
репортера швейцарського медіахолдингу СН Media Курта Пельди.

Також російські суди заочно ухвалювали рішення щодо іноземних та українських журналістів:

заарештували журналістів італійського телеканалу RAI. Раніше РФ порушила щодо них кримінальні справи через репортажі із Суджі;
українську журналістку Яніну Соколову засудили до восьми років позбавлення волі, визнавши винною в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.

Низка національних і регіональних медіа та журналістів отримала 14 жовтня на електронні пошти ідентичні листи з повідомленням про замінування. Такі листи отримали, зокрема, філії Суспільного, «Українська правда», «Детектор медіа», Liga.net, «Полтавська думка», «Кременчуцька газета», «Сила правди» тощо.

У листах згадуються журналістки «Радіо Свобода», яких відправники називають винними у ймовірному теракті. Йдеться про журналісток Ірину Сисак, Валерію Єгошину та Юлію Химерик, які є авторками розслідування про вербування спецслужбами Росії українських дітей для підпалів авто ЗСУ.

Покласти всю відповідальність відправники просять на «терористичну групу Fire Cells Group». Після перевірки викликів про мінування поліція України заявила, що ці погрози виявилися неправдивими й що вони надійшли з російських IP-адрес.

У ІМІ зазначили, що журналіст Максим Буткевич не входить до статистики, оскільки є комбатантом.

Нагадаємо, що у Нью-Йорку відбулась акція в пам’ять про всіх медійників, які загинули заради правди під час війни з Росією

Фото колаж: ІМІ