Звільнення полтавського військового від відповідальності: рішення суду.

Суд звільнив від відповідальності військового, який самовільно залишив службу

Київський районний суд Полтави ухвалив рішення звільнити від кримінальної відповідальності військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби, та закрив відповідне кримінальне провадження. Це рішення стало відомим з офіційної судової ухвали.

Обставини справи: повернення після тривалої відсутності

Фігурантом справи є військовий, який обіймав посаду старшого стрільця у механізованому підрозділі. Його відсутність на службі розпочалася 27 грудня 2022 року. Цього дня, після завершення лікування, він не повернувся до місця дислокації своєї військової частини, розташованої на Донеччині.

Період його відсутності тривав до 4 вересня 2026 року. Саме цього дня військовий самостійно звернувся до слідчого Державного бюро розслідувань (ДБР) з чітким наміром продовжити військову службу. Це звернення стало ключовим моментом у подальшому розгляді справи.

Судовий розгляд: підстави для звільнення

Під час судового засідання були ретельно проаналізовані всі обставини справи. Суд, приймаючи рішення, взяв до уваги кілька вагомих факторів. По-перше, було встановлено, що військовий раніше не притягувався до кримінальної відповідальності за статтями 407 та 408 Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за самовільне залишення місця служби або дезертирство. Це свідчить про відсутність у його минулому систематичних порушень військової дисципліни.

По-друге, значну роль відіграла добровільність його дій щодо повернення до служби. Військовий не чекав, поки його знайдуть, а сам виявив ініціативу, звернувшись до правоохоронних органів і висловивши бажання відновити свої обов’язки. Це свідчить про усвідомлення ним своєї провини та прагнення виправити ситуацію.

Крім того, суд врахував позитивне ставлення командування до можливості продовження служби військовим. Він отримав офіційну письмову згоду від командира іншої військової частини на подальше проходження служби. Це демонструє, що його повернення було сприйнято як можливість для продовження його військової кар’єри, а не як привід для посилених репресій.

Виходячи з сукупності цих обставин, суд дійшов висновку, що подальше притягнення військовослужбовця до кримінальної відповідальності буде недоцільним. Було вирішено звільнити його від відповідальності та закрити кримінальне провадження, враховуючи його добровільне повернення та позицію командирів.

Цей випадок підкреслює важливість індивідуального підходу при розгляді військових злочинів, особливо тих, що пов’язані з самовільним залишенням місця служби, коли є ознаки щирого каяття та бажання військового виправити ситуацію.