Полтавський Шекспір: як кумедний пам’ятник став мемом.

Пам’ятник Шекспіру в Полтаві: між мистецтвом і народною критикою

У Полтаві, в мальовничому Шекспірівському саду, що є частиною Ботанічного саду Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, нещодавно постав пам’ятник великому англійському драматургу Вільяму Шекспіру. Місце для монумента обрано символічно, адже сам сад, заснований на початку ХХ століття, відомий своєю еклектичною архітектурою та наявністю об’єктів, присвячених видатним постатям світової культури.

Створення скульптури виявилося непростим завданням для автора, полтавського скульптора Ярослава Шкарупи. Оскільки жоден з портретів Шекспіра не вважається беззаперечно достовірним, митець мусив спиратися на п’ять різних історичних ескізів, намагаючись відтворити образ генія, яким його уявляли різні покоління. Робота над пам’ятником тривала сім днів.

Сам автор відзначає, що робота над людськими образами приносить йому особливе задоволення. “Взагалі в кайф, я дуже люблю над людьми працювати”, – ділиться Ярослав Шкарупа. “Зараз більшість замовлень на мультяшні скульптури, на клумби різні ящірки, гномики, слоники, але воно вже набридло. А от над людьми – це реально в кайф. Не те, щоб пишаюся, але задоволений. Хотілося б зробити його в повний зріст, звичайно”.

Народна реакція: від захоплення до інтернет-мемів

Однак, попри щирі наміри скульптора, нова полтавська скульптура викликала бурхливу, але неоднозначну реакцію користувачів соціальних мереж. Багато хто не оцінив художнє рішення автора, назвавши зовнішній вигляд пам’ятника “дивним” та “незграбним”. Інтернет-спільнота швидко відреагувала на несподіваний образ Шекспіра, створивши численні дотепні меми та жартівливі коментарі.

Цікаво, що подібні ситуації, коли твори мистецтва викликають суперечки та стають предметом загального обговорення, не є рідкістю. Історія знає чимало прикладів, коли монументи, створені з найкращими сподіваннями, ставали об’єктом критики або навіть глузувань. Часто це пов’язано з суб’єктивністю сприйняття прекрасного, а іноді – з невдалими художніми рішеннями.

Варто зазначити, що Вільям Шекспір (1564–1616) – один з найвидатніших драматургів світу, чиї твори, такі як “Гамлет”, “Ромео і Джульєтта”, “Макбет”, “Отелло”, залишаються актуальними й у наш час, перекладені сотнями мов і поставлені на сцені в незліченній кількості інтерпретацій. Його вплив на світову культуру, мову та театр важко переоцінити. Тому поява пам’ятника в Україні, особливо в місті, що прагне розвивати культурний простір, є подією, яка заслуговує на увагу, навіть якщо викликає неоднозначні емоції.