Герб Полтави: опис, символіка та повна історія від XIV століття до сьогодні

Герб Полтави — один із найцікавіших і найбільш «намотаних» на історію символів серед усіх українських міст. За кілька століть він змінювався разом із кожним новим господарем міста: князями, гетьманами, польськими королями, російськими царями. Кожна епоха залишала свій слід у символіці — стрілу, серце, пальму, піраміду, змію. Сучасний герб повернувся до своїх козацьких коренів і є прямим нащадком того знаку, який дарував місту Богдан Хмельницький.

Сучасний герб Полтави: опис і символіка

Офіційний герб Полтави затверджений рішенням Полтавської міської ради № 83 від 3 березня 1993 року. Автор — художник Батурін Віктор Миколайович.

На малиновому щиті зображений золотий лук із натягненою тятивою та стрілою, спрямованою вістрям донизу. З чотирьох боків щита лук оточують золоті гранчасті шестикутні зірки. Вінчає композицію золотий напис «Полтава», виконаний старослов’янським шрифтом, причому літера «Т» зображена у вигляді геральдичного хреста.

Кожен елемент несе конкретний зміст.

Малинове поле щита за геральдичною традицією відповідає планеті Меркурій і природному каменю аметисту, символізуючи панування, гідність, щедрість і благочестя.

Золотий лук із натягненою тятивою — символ військової зброї та готовності до бою.

Стріла, спрямована вістрям донизу — це не символ поразки, а навпаки: зброя, що охороняє мирну працю. Бойова зброя звернена до землі, а не до ворога — знак захисту, а не нападу.

Чотири шестикутні зірки символізують чотири сторони світу: північ, південь, схід і захід — тобто всеохоплюючу охорону міста з усіх напрямків.

Герб, за офіційним визначенням міської ради, уособлює спадкоємність національної символіки, наданої Полтаві як одному з полкових адміністративних центрів українського козацтва часів Богдана Хмельницького.

Найдавніший герб: князі Глинські (XIV–XVI ст.)

Перший герб Полтави пов’язаний із родом князів Глинських — фактичних власників полтавських земель у XIV–XVI столітті. Рід вів свою історію від 1430 року. Онук половецького хана Мамая — Лексад Мансурксанович — перейшов на бік литовського князя і заснував рід, який згодом отримав у власність ці землі.

За деякими джерелами, рід Глинських походив від татарського мурзи, і їхній герб відображав легенди про хоробрість предків. Саме родовий герб князів Глинських вважається найдавнішим символом, що використовувався для позначення Полтави, хоча прямих документальних підтверджень цього збереглося небагато.

Герб за часів Вишневецьких (XVI–XVII ст.)

Після того як 1537 року фактична власниця міста Огрофена Байбуза заповіла Полтаву своєму зятеві Михайлу Грибуновичу, місто поступово перейшло до роду Вишневецьких — одного з найвпливовіших магнатських родів тогочасної Речі Посполитої.

У цей період на гербі Полтави зображувався натягнутий лук зі стрілою, яка пронизує серце. У польському гербовнику зберігся такий опис: «в щиті білого поля лук натягнутий зі стрілою, що пронизує серце, яке має три поперечки».

Перший офіційний герб з магдебурзьким правом (1646 рік)

У 1646–1647 роках Полтава отримала магдебурзьке право — право на міське самоврядування за зразком середньовічного магдебурзького права. Разом із ним місто отримало і перший офіційний герб: «У щиті білого тла лук натягнутий зі стрілою, що пробиває серце, яке має три поперечки».

Початково лук зображувався у бойовому положенні — «догори», без шестикутних зірок. Серце з трьома поперечками — символ, успадкований від родової геральдики попередніх власників міста.

Козацький герб від Богдана Хмельницького (після 1648 року)

Після Козацької визвольної війни 1648–1654 років гетьман Богдан Хмельницький дарував Полтаві новий герб. Саме він став прямим предком сучасного символу міста.

У лазуровому полі — лук зі стрілою, спрямованою вістрям донизу. У кутах щита — чотири зірки. Лук більше не пронизує серце — він звернений до землі, набуваючи значення захисту, а не нападу. Цей образ відображав нову реальність: Полтава стала полковим центром козацького устрою, важливим адміністративним і військовим вузлом Гетьманщини.

Герб російської доби: піраміда, пальма і змія (1803–1918)

Після того як Полтава увійшла до складу Російської імперії, геральдику міст почали уніфіковувати за загальноімперськими правилами. У 1722 році для цього заснували спеціальну Герольдмейстерську контору Сенату.

У 1730 році для Полтави затвердили новий герб у рамках масової розробки гербів для 88 провінційних міст Російської імперії. Авторство приписують п’ємонтському графу Франциску Санті.

Офіційний герб Полтавської губернії затверджений 22 червня 1803 року і проіснував до 1918 року. Він являв собою чотиридільний щит, де були зображені: дві шпаги навхрест у червоному полі, прапор із державним гербом у срібному полі, пальма в срібному полі та кам’яна піраміда зі змією в лазуровому полі.

Кам’яна піраміда і змія, що тримає в пащі свій хвіст — символ вічності. Пальма — символ першості і перемоги у Полтавській битві 1709 року. Вся ця символіка прославляла перемогу Петра I над шведським військом Карла XII. Полтавська битва настільки сильно вплинула на образ міста в імперії, що герб фактично перетворився на меморіал цієї події.

У 1859 році Бернгард Кене склав новий проєкт герба — у золотому щиті чорний трикутний пам’ятник, прикрашений золотою кільцеподібною змією. За пам’ятником — два зелених прапори з вензелем Петра Великого і схрещені мечі. Проєкт так і не був остаточно затверджений, але послужив основою для герба Полтавської губернії 1878 року.

Повернення козацького герба (1993 рік)

Після проголошення незалежності України Полтавська міська рада повернулася до козацьких витоків. 3 березня 1993 року рішенням № 83 затверджено нинішній герб — прямий нащадок символу, дарованого Богданом Хмельницьким.

Малинове поле замість лазурового, золотий лук зі стрілою донизу, чотири шестикутні зірки по кутах. Ніяких пірамід, пальм, петровських вензелів і змій — лише козацька символіка військової звитяги і захисту.

Цікаво, що сучасний герб Полтави деякі геральдисти називають скоріше стилізованим логотипом, ніж гербом у класичному розумінні — через специфіку художнього виконання і наявність текстового напису. Але офіційно він є повноправним гербом міста і використовується на всіх документах міської ради, печатках і символіці.

Герб Полтавської області: окремий символ

Герб Полтавської області — це інший, самостійний символ, що не слід плутати з гербом міста Полтави. Він затверджений 30 січня 1998 року.

Щит розділений на чотири частини малиновим ромбом із хвилястим поясом. У першій частині — золотий козацький хрест на лазуровому тлі. У другій — червона підкова на золотому тлі. У третій — червоне серце на золотому тлі. У четвертій — золотий сніп пшениці на лазуровому тлі. У ромбі — золотий лук із зірками та золоті ворота з трьома баштами.

Герб увінчаний п’ятибаштовою короною і обрамований гілками калини з синьо-жовтою стрічкою. Над короною — напис «Полтавщина». Кожен елемент має конкретне значення: козацький хрест — історія полкового устрою, підкова — щастя і злагода, серце — Полтавщина як серце України, сніп — родючість і працьовитість.

Хронологія гербів Полтави

XIV–XVI ст. — родовий герб князів Глинських. XVI–XVII ст. — герб часів Вишневецьких: лук, стріла і серце з трьома поперечками. 1646 рік — перший офіційний герб із магдебурзьким правом. Після 1648 року — козацький герб від Богдана Хмельницького. 1730 рік — перший герб російської доби. 1803 рік — герб Полтавської губернії з пірамідою і пальмою. 1878 рік — оновлений герб губернії за проєктом Кене. 1993 рік — сучасний герб із поверненням до козацької символіки.